|
|
|
ІСТОРІЯ АМАРАНТУ.
Геніальний вчений М.І.Вавілов узагальнив накопичений людством досвід по інтродукції рослин, тобто переміщення та культивування рослинної флори у різні кліматичні зони та континенти, розробив теоретичну основу селекції і створив перший у світі банк гермоплазми ( зразки насіння ).
При цьому із його наукових праць чітко виділяється серед нетрадиційних у виробництві рослин - амарант. І не безпідставно. У амаранту особлива біографія. „Амарантос” - у перекладі із грецької – „безсмертний”, про що свідчить не тільки постійна свіжість великої волоті із тисячами маленьких квіток, а також його цілюща властивість. Стародавня культура амарант поряд з кукурудзою та квіно була основною зерновою культурою для місцевого населення Америки на протязі 6000 років. Вона мала велике економічне значення для цивілізації інків та ацтеків. Про це свідчить той факт, що в XV столітті останній імператор ацтеків отримував податок зерном амаранту. Зерно амаранту цінилося так високо, що вважалось своєрідним еквівалентом золота.
Ацтеки вважали, що споживання зерна амаранту зміцнює тіло та дух, а з часом перетворить націю у надлюдей. Продукти із зерна використовувались при догляді за новонародженими дітьми, давали хворим, а також були обов''язковим продуктом харчування для воїнів, що надавало їм силу у довгих тяжких походах.
У стародавніх греків амарант був символом безсмертя, а шведська королева Христина у 1653 році навіть заснувала „Орден Кавалерів Амаранту”.
При імператорі Ментесуме державні запаси зерна амаранту були настільки великими, що вистачило б на 5 років у випадку непередбаченої стихії, війни та голоду. Це був показник економічної могутності держави. Так продовжувалось до руйнації південно - американської цивілізації іспанськими конкістадорами.
Згадали про амарант на початку XX сторіччя, коли вчені занепокоїлися зростанням населення на планеті і почали шукати рослину, спроможну збалансувати асортимент харчових продуктів для людства.
Основоположником вивчення амаранту був відомий вчений усього світу М.І.Вавілов. Йому вдалося одержати обнадійливі результати, але зі смертю М.І.Вавілова припинилось вивчення амаранту. Становище змінилось лише в 70-х роках, але час був упущений. Нині над вивченням цієї культури працює десятки інститутів різних країн світу. З кожним роком амарант культивується на все більших територіях усіх континентів.
З 1992 року на замовлення Мінагропрому України (реєстрац. № 0194 12993) ведеться науково – дослідна робота по вивченню біохімічних властивостей та агротехніки вирощування амаранту. В результаті наукової праці по виконанню цієї Програми д. б. н. Тимошенком І.Р., д. б. н. Гопцій Т.І., при активній підтримці науково-виробничого підприємства „Україна-ЕМ” було створено високопродуктивний сорт амаранту зернового „Ультра”, який у 1998 році занесено до Реєстру сортів України, та визнано національним стандартом серед ранньостиглої групи зернових амарантів.
Амарант „Ультра” - єдиний у світовій практиці сорт, біохімічні показники якого відповідають вимогам фармацевтичної промисловості. Продукти переробки зерна (олія, борошно, крохмаль, лізин) дуже ціняться у фармацевтиці, лікувально-профілактичному, дієтичному харчуванні, косметології, кормовиробництві.
e-mail amaranth@narod.ru
травень-вересень (май-сентябрь) May-September 1969-2009
|
